Рая, спасибо!!
Понравился стих. Ступка.. Эх..
| Сапка http://www.sapka.com.ua/forum/ |
|
| Лина Костенко http://www.sapka.com.ua/forum/viewtopic.php?f=67&t=1011 |
Сторінка 1 з 1 |
| Автор: | Raisa [ 17 лис 2012, 11:13 ] |
| Заголовок повідомлення: | Re: Поэзия |
Виходжу в сад, він чорний і худий, йому вже ані яблучко не сниться. Шовковий шум танечної ходи йому на згадку залишає осінь. В цьому саду я виросла, і він мене впізнав, хоч довго придивлявся. В круговороті нефатальних змін він був старий і ще раз обновлявся. І він спитав: — Чого ти не прийшла у іншу пору, в час мого цвітіння? А я сказала: — Ти мені один о цій порі, об іншій і довіку. І я прийшла не струшувать ренклод і не робить з плодів твоїх набутку. Чужі приходять в час твоїх щедрот, а я прийшла у час твойого смутку. Оце і є усі мої права. Уже й зникало сонце за горбами — сад шепотів пошерхлими губами якісь прощальні золоті слова... Ліна Костенко. |
|
| Автор: | Raisa [ 15 груд 2012, 22:34 ] |
| Заголовок повідомлення: | Re: Поэзия |
На віях тиші мерехтять сніжинки. Зима крізь вії дивиться на світ. Шляхи і діти їх — стежинки — шукають вранці згадку до воріт. Село в снігах, як чаша кришталева, у срібних жилках скованих джерел. Ідуть у білих каптурах дерева, понамерзали брови у дерев. Їм білий вітер розвіває поли, вони бредуть, похилені, на шлях, де гайвороння, чорне як ніколи, шматочок сонця ділить у полях. Ліна Костенко. |
|
| Автор: | Raisa [ 18 груд 2012, 09:52 ] |
| Заголовок повідомлення: | Лина Костенко |
Як легко плюнути в велике – У нього точно попаде . Усе бридке й усе безлике Тоді собі ціну складе Як легко висміяти вчинок Як просто – знищити талант Щоб обезкровити людину Достатньо слів – не треба ран. © Лiна Костенко |
|
| Автор: | Raisa [ 19 груд 2012, 10:46 ] |
| Заголовок повідомлення: | Re: Поэзия |
http://www.youtube.com/watch?v=kkHMxXsnE5k |
|
| Автор: | Sapka [ 19 груд 2012, 11:58 ] |
| Заголовок повідомлення: | Re: Поэзия |
Рая, спасибо!! Понравился стих. Ступка.. Эх..
|
|
| Автор: | Raisa [ 19 груд 2012, 14:07 ] |
| Заголовок повідомлення: | Re: Поэзия |
И я его люблю.Какой актер..какая харизма...не скоро появится такой....сын в подметки ему не годится... |
|
| Автор: | Raisa [ 20 груд 2012, 10:12 ] |
| Заголовок повідомлення: | Re: Поэзия |
Хочеться чуда і трішки вина. Дні пролітають , як сірі перони. Чорний букет надвечір`я - ворони - місту підносить струнка далина. Що ж, я свій вік одробила сповна. Що ж, я свій вік одробила по-людськи. Дні облітають, як чорні пелюстки. Хочеться чуда і трішки вина. Доки ж ці пута, пора і звільнить. Де ж ви, мої золоті пасторалі? Літо літає і осінь дзвенить. Розпач накручує чорні спіралі. Де ж мого слова хоч би хоч луна? Знову пішла Україна по колу. Знову і знову, ще раз у ніколи?! Хочеться чуда і трішки вина. Ліна Костенко. |
|
| Автор: | Raisa [ 28 груд 2012, 21:34 ] |
| Заголовок повідомлення: | Re: Поэзия |
Гуде вогонь – веселий сатана, червоним реготом вихоплюється з печі… А я чолом припала до вікна, і смуток мій бере мене за плечі. Сама пішла світ за очі – аби знайти від тебе крихту порятунку. Мої думки, як дикі голуби, в полях шукали синього притулку. Сама втекла в сніги, у глухомань, щоб віднайти душевну рівновагу. І віднайшла – гірку печаль світань. І п'ю, немов невиброджену брагу. І жду якогось чуда із чудес. Читаю ніч, немов би чорну книгу. Якщо кохаєш – знайдеш без адрес оцю хатину за морями снігу. І відпливаю поночі одна на кризі шибки у холодний вечір. І спить в печі веселий сатана, уткнувся жаром в лапи головешок. І так до самих синіх зоряниць, до світанкових поїздів ячання – до безміру, як в темряві зіниці, тривожно шириться чекання… Ліна Костенко. |
|
| Автор: | Sapka [ 28 груд 2012, 22:59 ] |
| Заголовок повідомлення: | Re: Лина Костенко |
Последний стих Пушкина напомнил - так же легко, на одном дыхании прочла  Раюша, спасибо!!!! 
|
|
| Сторінка 1 з 1 | Часовий пояс: UTC + 2 години |
| Powered by phpBB® Forum Software © phpBB Group http://www.phpbb.com/ |
|