Теперешній час: 29 бер 2024, 10:22

Часовий пояс: UTC + 2 години




Начать новую тему Відповісти на тему  [ Повідомлень: 9 ] 
Автор Повідомлення
 Заголовок повідомлення: Re: Поэзия
ПовідомленняДодано: 17 лис 2012, 11:13 
Не в сети
Аватара користувача

Звідки: Романов
Виходжу в сад, він чорний і худий,
йому вже ані яблучко не сниться.
Шовковий шум танечної ходи
йому на згадку залишає осінь.

В цьому саду я виросла, і він
мене впізнав, хоч довго придивлявся.
В круговороті нефатальних змін
він був старий і ще раз обновлявся.

І він спитав: — Чого ти не прийшла
у іншу пору, в час мого цвітіння?

А я сказала: — Ти мені один
о цій порі, об іншій і довіку.

І я прийшла не струшувать ренклод
і не робить з плодів твоїх набутку.
Чужі приходять в час твоїх щедрот,
а я прийшла у час твойого смутку.

Оце і є усі мої права.
Уже й зникало сонце за горбами —
сад шепотів пошерхлими губами
якісь прощальні золоті слова...

Ліна Костенко.

_________________
Неможливо перетворити землю на рай, але потрібно завадити їй перетворитися на пекло.
(Патриарх Сербский Павел)


Повернутися на початок
 Профиль  
 
 Заголовок повідомлення: Re: Поэзия
ПовідомленняДодано: 15 груд 2012, 22:34 
Не в сети
Аватара користувача

Звідки: Романов
На віях тиші мерехтять сніжинки.
Зима крізь вії дивиться на світ.
Шляхи і діти їх — стежинки —
шукають вранці згадку до воріт.
Село в снігах, як чаша кришталева,
у срібних жилках скованих джерел.
Ідуть у білих каптурах дерева,
понамерзали брови у дерев.
Їм білий вітер розвіває поли,
вони бредуть, похилені, на шлях,
де гайвороння, чорне як ніколи,
шматочок сонця ділить у полях.

Ліна Костенко.

_________________
Неможливо перетворити землю на рай, але потрібно завадити їй перетворитися на пекло.
(Патриарх Сербский Павел)


Повернутися на початок
 Профиль  
 
 Заголовок повідомлення: Лина Костенко
ПовідомленняДодано: 18 груд 2012, 09:52 
Не в сети
Аватара користувача

Звідки: Романов
Як легко плюнути в велике
– У нього точно попаде
. Усе бридке й усе безлике
Тоді собі ціну складе

Як легко висміяти вчинок
Як просто – знищити талант
Щоб обезкровити людину
Достатньо слів – не треба ран.

© Лiна Костенко

_________________
Неможливо перетворити землю на рай, але потрібно завадити їй перетворитися на пекло.
(Патриарх Сербский Павел)


Повернутися на початок
 Профиль  
 
 Заголовок повідомлення: Re: Поэзия
ПовідомленняДодано: 19 груд 2012, 10:46 
Не в сети
Аватара користувача

Звідки: Романов
http://www.youtube.com/watch?v=kkHMxXsnE5k

_________________
Неможливо перетворити землю на рай, але потрібно завадити їй перетворитися на пекло.
(Патриарх Сербский Павел)


Повернутися на початок
 Профиль  
 
 Заголовок повідомлення: Re: Поэзия
ПовідомленняДодано: 19 груд 2012, 11:58 
Не в сети
Аватара користувача

Звідки: Київ
Рая, спасибо!! :uvaj: Понравился стих. Ступка.. Эх..

_________________
Іра


Повернутися на початок
 Профиль  
 
 Заголовок повідомлення: Re: Поэзия
ПовідомленняДодано: 19 груд 2012, 14:07 
Не в сети
Аватара користувача

Звідки: Романов
И я его люблю.Какой актер..какая харизма...не скоро появится такой....сын в подметки ему не годится...

_________________
Неможливо перетворити землю на рай, але потрібно завадити їй перетворитися на пекло.
(Патриарх Сербский Павел)


Повернутися на початок
 Профиль  
 
 Заголовок повідомлення: Re: Поэзия
ПовідомленняДодано: 20 груд 2012, 10:12 
Не в сети
Аватара користувача

Звідки: Романов
Хочеться чуда і трішки вина.
Дні пролітають , як сірі перони.
Чорний букет надвечір`я - ворони
- місту підносить струнка далина.
Що ж, я свій вік одробила сповна.
Що ж, я свій вік одробила по-людськи.
Дні облітають, як чорні пелюстки.
Хочеться чуда і трішки вина.
Доки ж ці пута, пора і звільнить.
Де ж ви, мої золоті пасторалі?
Літо літає і осінь дзвенить.
Розпач накручує чорні спіралі.
Де ж мого слова хоч би хоч луна?
Знову пішла Україна по колу.
Знову і знову, ще раз у ніколи?!
Хочеться чуда і трішки вина.

Ліна Костенко.

_________________
Неможливо перетворити землю на рай, але потрібно завадити їй перетворитися на пекло.
(Патриарх Сербский Павел)


Повернутися на початок
 Профиль  
 
 Заголовок повідомлення: Re: Поэзия
ПовідомленняДодано: 28 груд 2012, 21:34 
Не в сети
Аватара користувача

Звідки: Романов
Гуде вогонь – веселий сатана,
червоним реготом вихоплюється з печі…

А я чолом припала до вікна,
і смуток мій бере мене за плечі.

Сама пішла світ за очі – аби
знайти від тебе крихту порятунку.

Мої думки, як дикі голуби,
в полях шукали синього притулку.

Сама втекла в сніги, у глухомань,
щоб віднайти душевну рівновагу.

І віднайшла – гірку печаль світань.
І п'ю, немов невиброджену брагу.

І жду якогось чуда із чудес.
Читаю ніч, немов би чорну книгу.

Якщо кохаєш – знайдеш без адрес
оцю хатину за морями снігу.

І відпливаю поночі одна
на кризі шибки у холодний вечір.
І спить в печі веселий сатана,
уткнувся жаром в лапи головешок.
І так до самих синіх зоряниць,
до світанкових поїздів ячання –

до безміру, як в темряві зіниці,
тривожно шириться чекання…

Ліна Костенко.

_________________
Неможливо перетворити землю на рай, але потрібно завадити їй перетворитися на пекло.
(Патриарх Сербский Павел)


Повернутися на початок
 Профиль  
 
 Заголовок повідомлення: Re: Лина Костенко
ПовідомленняДодано: 28 груд 2012, 22:59 
Не в сети
Аватара користувача

Звідки: Київ
Последний стих Пушкина напомнил - так же легко, на одном дыхании прочла :orat:
Раюша, спасибо!!!! :roza:

_________________
Іра


Повернутися на початок
 Профиль  
 
Показати повідомлень за:  Поле сортування  
Начать новую тему Відповісти на тему  [ Повідомлень: 9 ] 

Часовий пояс: UTC + 2 години


Хто зараз на форумі

Зараз форум переглядають: нема зареєстрованих користувачів та гості: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Знайти:
Перейти:  
cron