21 та 22 роки пропустила пересадки, тепер взялася. Нарешті закінчилися дощі, намагаюся встигнути з усіма пересадками.
Тупо сиділи Розаріум та Глорія Дей, тож вилетіли

І вони, я так бачу, будуть не останніми на вихід. Все що дратуватиме, все повикидаю.
Сьогодні пересадила Нельсон Монфорт, Сувенір дю доктор Жаме, Амадеус, Сімпаті.
В черговий раз пересадила Емільєна Гійон, Боскобель та Принцесу Олександру оф Кент. Кущі настренчилися здихати, при тому що їхні сусідки живі. Можливо я їх глибоко засаджувала, тож посадила мільчіше. Якшо не виживуть безжально викину, хоча й оригіналки.
Аналогічна сумна картина з Бельведером, Ладюрі, Нотрдам дю Розарі та Берлебургом. Якшо до осені не оклигають, викіну нахрєн.
За коронавірусний рік, а особливо під час війни радикально переглянула свої смаки. Хочу малозалежних від мене рослин. Два роки не приділяла уваги трояндам і почали хірєть. Шо за фігня? Нахрєна мені таке? Тож повилітає багато що елітного та простого.